Міжнародний Київський кінофестиваль 'Молодість' став справжньою подією не лише для Києва, але і для всієї України. 
І в цьому немає нічого дивного, адже мова іде про унікальну технологію телемостів Вуличного телебачення. 23 жовтня протягом чотирьох годин проходила трансляція короткометражних фільмів, які приймали участь у конкурсній програмі фестивалю. А саме: 'Обережно, пофарбовано!' (2001,Україна, режисер Сергій Наталушко), 'Йшов трамвай№9' (2002, Україна, режисер Степан Коваль), 'Світ інтер'єрів' (2001, Велика Британія, режисер Банні Шендлер), 'Гість' (2002, Південна Корея, режисер Ванге Лім), '6 хвилин' (2001, Португалія, режисер Андре Годінхо) та інші.
Глядачі у різних містах України, серед яких були присутні журналісти, кінознавці, кінокритики та просто небайдужі до сучасного кіно люди, мали можливість не тільки побачити фільми на власні очі, а й поспілкуватися з організаторами фестивалю, учасниками конкурсної та позаконкурсної програм, журі та гостями фестивалю. Серед гостей центрального майданчику Вуличного телебачення (який, доречі, був розташований у холі київського Будинку Кіно) були генеральний директор фестивалю Андрій Халпахчі; члени міжнародного журі Кім Кі-Дук (режисер, Південна Корея), Любомир Госейко (кінознавець, Франція); учасники та гості фестивалю Альберт Майселз (режисер, США), Антоніо Тоцци (режисер, Італія), Кирило Разлогов (кінознавець, Росія), Гарі Кунцев (режисер, Грузія), Даян Петтерл (режисер, Велика Британія), Джеремі Рейзон (режисер, Велика Британія), Ахрам Фарід (режисер, Єгипет) та багато інших. Гості з'являлися під час трансляції не тільки на центральному майданчику а й в інших містах. Зокрема, Кіра Муратова, чиї 'Чеховські мотиви' були представлені у позаконкурсній програмі фестивалю, приєдналася до 'Молодості' з Одеси. Під час трансляції стало зрозуміло, що український глядач скучив за справжнім сучасним кіно, йому набридли американські бойовики: 'Я думаю, що те, що ми сьогодні бачимо, значно відрізняється від того, що ми бачимо на екранах телевізорів. Тому що ці фільми, у всякому разі, на мене справили незабутнє враження', - таку думку висловив глядач з Полтави.
Глядачі з Черкас цю думку підтримали: '...мене дістали ці голлівудські фільми, хочеться чогось дійсно справжнього, якоїсь кіноестетики.'
Тому обговорення малобюджетних, цікавих кінострічок фестивалю проходило дуже жваво. Трансляція цих робіт в ефірі Вуличного телебачення викликала багато емоцій: адже всі розуміли, що це ексклюзивна можливість побачити фільми, представлені на фестивалі. Майже всі вони сподобались, але найбільш високо були оцінені більшістю роботи співвітчизників: Степана Коваля ('Йшов трамвай№9'), та Сергія Наталушко ('Обережно, пофарбовано!'). Про ці фільми глядачі висловлювались так: '...українські фільми найдобріші, не дивлячись на те, що жити в Україні не легше, ніж, наприклад, у Франції, а можливо навпаки', - це думка з Харкова.
'Чудові фільми, якісно зняті, цікаві сюжети. Приємно, що Україна не гірше виглядає, ніж інші країни світу', - вважає глядачка з Ужгорода. Глядачі зі Львова добре доповнюють ці думки: 'Дуже бракує зараз в теперішньому світі доброти, якоїсь чистоти помислів, бракує людяності, і дуже приємно, що все ж таки наша країна поставила на конкурс саме людяні і чисті дві роботи.'
Справив враження на глядачів і фільм '6 хвилин' молодого португальського режисера Андре Годінхо, про що вони і повідомили особисто йому під час ефіру:
' фільм '6 хвилин' заставляє задуматись над сенсом життя' ,- так вважає глядач з Івано-Франківська, а глядач з Дніпропетровська висловлює більш розширену думку:
'це фільм, який знятий з порушенням канонів, які були в нас прийняті - табу на зйомку і показ в кіно смерті. Мені здається, що це революційний крок. А можливо - новий погляд на життя'
Але все-таки найчастіше глядачі запитували в іноземних гостей їх думку про українське кіно. І виглядало це досить дивно.
З цього приводу глядачка з Херсону зауважує: 'Технологія дійсно чудова, відчули себе учасниками фестивалю, але те, як з інших міст і молодь, і досвідчені критики, намагались вичавити з іноземних гостей: 'а що ви думаєте про українське кіно?' - це було просто смішно і жалюгідно, при тому, що всі знають ситуацію в українському кіно.'
Так, ситуацію з українським кіно знають і іноземні гости, але їм, напевно, хотілося почути питання, які стосуються їх особисто, або кіно взагалі. Тому майже всі гості зауважували, що розмова з українськими глядачами не була глибокою, змістовною.
В цілому ж враження від трансляції фестивалю 'Молодість' можна висловити одним словом - подія у культурному житті кожного з 22 міст України.
'...таким чином гора іде до Магомета. Якщо ми не можемо поїхати в Київ побачити цей фестиваль вживу, то таким чином, завдяки цьому проекту ми бачимо це в своєму місті... Радує те, що завдяки фестивалю і трансляціям ми маємо змогу бачити дійсно дуже класні фільми, авторські фільми, які примушують задуматись... і я думаю, що потрібно продовжувати традицію', - запропонував глядач з Рівного і з ним погодилися усі.
До цього майже нема що додати. Хіба тільки те, що Вуличне телебачення має намір цю традицію продовжувати.

А покищо - прощавай 'Молодість' 2002!